робітничий

робітничий
-а, -е.
Прикм. до робітник. || Власт., притаманний робітникові. || Характерний для робітника. || Який складається з робітників. || Який очолює маси робітників, виражає і захищає їх інтереси. || Здійснюваний робітниками. || Признач. для робітників. || Заселений робітниками, в якому живуть робітники.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "робітничий" в других словарях:

  • робітничий — [роб ітни/чией] м. (на) чому/ ч ім, мн. ч і …   Орфоепічний словник української мови

  • робітничий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • робітницький — прикметник робітничий арх …   Орфографічний словник української мови

  • робітфак — іменник чоловічого роду робітничий факультет розм …   Орфографічний словник української мови

  • робітком — у, ч., заст. Робітничий комітет на підприємстві …   Український тлумачний словник

  • робітницький — а, е, заст. Робітничий …   Український тлумачний словник

  • антиробітничий — а, е. Який спрямований проти робітників, робітничого руху …   Український тлумачний словник

  • робочий — а, е. 1) Який працює, живе своєю працею; трудовий. || у знач. ім. робо/чий, чого, ч., рідко. Робітник. •• Робо/ча си/ла сукупність фізичних і духовних здібностей людини, які вона використовує в процесі виробництва матеріальних благ; головний… …   Український тлумачний словник

  • Кравчук, Пётр Ильич — Пётр Ильич Кравчук (укр. Петро Ількович Кравчук, англ. Peter Krawchuk; псевдонимы Арсен, Марко Терлиця) (6 июля 1911, село Стоянов, (ныне Радеховского района Львовской области Украины)  3 февраля 1997, Торонто, Канада)  украинский… …   Википедия

  • хеймвери — ів, мн. Загони, які виникли 1918 р. в Австрії і ставили собі за мету придушувати революційний робітничий рух …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»